“Про цю програму довго мріяли глядачі, які дуже хо­тіли побачити на манежі сло­нів, – розповідає комерційний директор Львівського цирку Роман Здреник. – Саме ювілейного сезону вдалося втілити це в реальність, і ми дуже задоволені, що запросили колектив, до якого входить народна артистка Росії – дресирувальниця слонів Таїсія Корнілова”.

Жонглери, танцюристи, акробати й навіть клоуни – всі ці слова характеризують справді фантастичну п’ятірку сірих “крихіток” з Азії. Як ділиться досвідом їхня дресирувальниця, для того, щоб розкрити талант цих тварин, потрібні роки. “Щоб навчити слона стояти на одній задній нозі, доведеться працювати близько п’яти років, на балансування на кулі потрібно ще більше часу, – говорить Таїсія Корнілова. – Проте варто зазначити: неталановитих слонів не буває, бувають погані дресирувальники”. Таїсія та її син Андрій, з яким вона кожного виступу розділяє бурхливі овації глядачів за майстерність їхніх сірих вихованців, – представники столітньої династії циркових артистів. На їхній па­м’яті безліч кумедних випадків, які свідчать, що побратими друга Мауглі Хатхі – не лише сильні й поважні, а навіть грайливі та винахідливі.

У колективі, який зібрав разом майстрів циркового мистецтва з Санкт-Петербурга, Москви, Києва, Луганська, Риги й інших міст, є приборкувачі й небезпечних хижаків – пум та леопардів. Склад­ності дресируванню додає те, що, незважаючи на зовнішню схожість, кожен звір має особливий характер і потребує специфічного індивідуального підходу. “Ми виховуємо тварин майже з наро­дження, – розповідає дресирувальник Дмитро Кузнєцов. – Щодо пуми, то відомо, що траплялися випадки, коли її тримали вдома й використовували для полювання. Не чув, щоб пума напала на людину, але на манежі може статися всяке, це буде вина лише дресирувальника. Щодо леопарда, то це найбільш підступний хижак, з яким постійно потрібно бути насторожі”.

У прем’єрній виставі нового сезону було те, що змушує аплодувати й усміхатися маленьких глядачів та їхніх батьків: наскрізна гумористична лінія від клоунів Цьоми та Одуванчика, фокуси, акробатика, жонглювання, дивовижна демонстрація пластики тіла, собаки, коні, пуми, леопарди та, звісно, слони… Сміх і завмирання серця – почуття, яких за дві з половиною годиною вистави перепаде вдосталь глядачеві, який опускатиме очі на манеж або підводитиме догори – під купол цирку.

Ірина Кузьміна